- ковнір
- —————————————————————————————ко́вніріменник чоловічого родукоміррідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
ковнір
Смотреть что такое "ковнір" в других словарях:
ковн. — ковн. (abbreviation) слово из Ковенской губернии Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ковнірець — іменник чоловічого роду, істота комірець рідко … Орфографічний словник української мови
ковнірчик — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
ковнір — Глибокий перехват, западина у нижній частині бані над дерев яним зрубом … Архітектура і монументальне мистецтво
ковнір — Ковнір: комір [21;33] … Толковый украинский словарь
ковнір — ніра, ч. Пр. Комір; частина одягу навколо шиї … Словник лемківскої говірки
ковнір — комір … Лемківський Словничок
виліковність — ності, ж. Здатність до вилікування … Український тлумачний словник
невиліковність — ності, ж. Абстр. ім. до невиліковний … Український тлумачний словник
виліковність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
